КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ



Категории Дмитро Павличко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, нiжна наречена... А ти iшла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо,— I я помiтив, як ти грубо Топтала колоски пшеницi, Що нахилились до землицi. Немов траву безплiдну, дику Топтала i не чула крику Тих колосочкiв. Без оглядки Ти йшла собi, а в мене — згадки Про те, як на чужому полi Збирав я нишком колосочки В подiл дитячоï сорочки. О, я хотiв тобi сказати, Що те колоссячко вусате — То невсипущий труд мозiльний, То молодим калач весiльний, То для дiтей пахуча булка, То хлiб, що матiнка-гуцулка З долiвки вчила пiднiмати, Як батька в руку, цiлувати; Та я змовчав. Я йшов покiрно, Бо я любив тебе надмiрно, Але менi тодi здалося, Що то не золоте колосся, Що то любов мою безмежну Стоптали так необережно.
КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ